Основні симптоми бруцельозу у собак та методи лікування

Зараження відбувається, переважно, оральним шляхом у вигляді вилизування статевих виділень, оскільки велика концентрація бактерій перебуває у вагінальних виділеннях сук чи спермі собак.

Крім цього, збудник може жити:

• в молоці самки, що годує;
• сечі та калових масах;
• слині, носових чи очних виділеннях;
• плаценті та навколоплідної рідини;
• у плаценті та абортованих тканинах плодів.

Не виключено зараження також контактним способом, наприклад, під час в`язки, або повітряно-краплинним шляхом, коли собака понюхає екскременти, обсіменені бактеріями.

Інфікування можливе аліментарним шляхом, при вживанні в їжу зараженого корму, ласощів, посліду після пологів.

Зараження цуценят походить від хворої суки внутрішньоутробно або під час пологів, а також у разі штучного вигодовування зараженим коров`ячим молоком.

Хто схильний до ризику зараження

Небезпеки зараження схильні до собак, які проживають поруч із сільськогосподарськими тваринами: свинями, великою і дрібною рогатою худобою, тому що вони частіше хворіють на бруцельоз. У зоні ризику знаходяться пси, які мають можливість контактувати на полюванні з гризунами, лисицями та іншими дикими хутровими звірами.

Хворіють собаки бруцельозом у будь-якому віці, незалежно від статі та породи. Але під час вагітності у собак з`являється особлива чутливість до збудника інфекції.

Симптоми та наслідки хвороби

Після попадання збудників в організм інкубаційний період захворювання становить від одного до чотирьох тижнів. Патогенні мікроорганізми з кровотоком переносяться до органів, що виробляють клітини-макрофаги, здатні до знищення чужорідних бактерій або інших токсичних для організму частинок.

У селезінці, кістковому мозку, лімфатичних вузлах мікроби накопичуються, утворюючи нові осередки інфекції, а потім знову вкидаються в кров, розносяться по всьому організму. Особливо схильна до ураження сечостатевої системи тварини. Страждають також печінка, центральна нервова система, опорно-руховий апарат.

При бруцельозі симптоми можуть бути виражені недостатньо яскраво, тому їх приймають за прояви інших патологій. Часто хвороба у тварин приймає хронічний перебіг періодичними рецидивами. На ранній стадії розвитку хвороби характерно збільшення лімфатичних вузлів.

Специфічні ознаки, що дозволяють запідозрити саме бруцельоз - це різні проблеми з органами репродуктивної системи у тварини:

• затримка тічки;
• патологічні виділення із статевих органів у самок, що свідчать про запальний процес у матці або піхву - ендометрит або вагініт;
• мимовільне переривання вагітності раніше за термін або народження мертвих цуценят;
• збільшення мошонки у собак;
• епідидиміт і орхіт у собак — запалення яєчка та його придатка, як наслідок цього незрілість сперми, її погана якість;
• дерматит у ділянці мошонки, її збільшення;
• атрофія яєчок при хронічній формі хвороби.

У кобелів збудники можуть тривалий час перебувати в органах статевої системи, не виявляючи свого негативного впливу. Це може бути причиною поширення інфекції, так як собаки використовують для розмноження.

Супутніми симптомами є:

• апатія та зниження фізичної активності;
• втрата апетиту та ваги;
• розлади травлення;
• підвищення температури;
• кульгавість внаслідок запалення суглобів.

Дослідження на виявлення інфекції

Бруцельоз може бути однією з причин безпліддя як у самок, так і у собак. Тому при будь-яких порушеннях у роботі органів репродуктивної системи собаку обстежують для підтвердження або спростування діагнозу. Наприклад, перед в`язкою собаки обох статей підлягають обов`язковому аналізу на бруцельоз.

Діагностика полягає у дослідженні крові собаки. Також проводяться деякі інші тести:

• біологічні проби сперми;
• бакпосіви вагінальних виділень;
• дослідження методом ПЛР.

При сумнівному результаті аналізів дослідження проводиться повторно через місяць.

При проведенні обстеження собаки важливо виключити інші бактеріальні та вірусні захворювання.

Лікування інфекції

Після того, як характерні симптоми підтверджені у собаки лабораторними дослідженнями та поставлено діагноз «бруцельоз», призначається тривале лікування антибактеріальними препаратами.

Антибіотики можуть усунути гостру фазу захворювання, контролювати інфекцію, але не здатні повністю вилікувати її. Це пояснюється тим, що бруцели є внутрішньоклітинними мікроорганізмами, можуть бути досить стійкими до діючої речовини медикаментозного препарату та виживати всередині клітин імунної системи – макрофагів. Оболонка цих клітин є своєрідним захистом від антибіотиків, тому ліки вбивають лише вільні від макрофагів мікроби.

Навіть після тривалої антибактеріальної терапії та зникнення симптомів збудники залишаються в матці, простаті, лімфатичних вузлах собаки. Рецидиви та загострення інфекції можливі при зниженні імунного захисту організму з різних причин.

Зараженого собаку, незважаючи на проведені лікувальні дії, вважають інфікованим протягом усього наступного життя. Особей, хворих на бруцельоз, усувають від розмноження і стерилізують, з метою запобігання зараженню здорових тварин.

Небезпека для людини та контроль захворювання

Слід пам`ятати про те, що вакцини від бруцельозу не існує, а сам вихованець небезпечний для людини, оскільки є зоонозною інфекцією, здатною передаватися від тварин. Проникаючи до органів, паразити викликають такі серйозні захворювання, як менінгіт, енцефаліт. При ураженні статевої системи людина може залишитися безплідною.

Особливо схильні до ризику заразитися ветеринарні лікарі або ті, хто має безпосередній контакт з кров`ю та виділеннями тварини. З метою убезпечити власне здоров`я людина повинна дотримуватись певних заходів профілактики:

• при ослабленому імунітеті уникати контакту із зараженим собакою;
• при взаємодії з новонародженими цуценятами або з тваринами під час в`язання слід одягати рукавички;
• не використовувати без відповідної обробки уживані іграшки або предмети догляду.

Інфікований вихованець небезпечний протягом 12 місяців після зараження. Імунітет після перенесеного захворювання нестійкий і зберігається менше ніж рік. Для запобігання інфекції використовують профілактичні заходи. Особливо суворо вони дотримуються при груповому утриманні тварин:

• собаки, які поміщаються на утримання в розплідник, повинні витримуватись у карантині 2-3 місяці з подальшою перевіркою на бруцельоз;
• сире м`ясо з раціону виключають, або годують їм лише за повної впевненості у його безпеки;
• проводиться дератизація та дезінсекція - знищення комах та гризунів, здатних бути переносниками бацил;
• тварин, що використовуються для розмноження, перевіряють кожні 6 місяців;
• у випадку, якщо у вагітної суки стався мимовільний аборт, то плід обов`язково досліджують наявність збудника бруцельозу.

Якщо серед групи собак виявлено випадки зараження, то здійснюється санітарна обробка місць проживання. Способи дезінфекції:

• 20% свіжогашене вапно;
• 2% формальдегід;
• 2% розчин їдкого натрію.

Також існують рекомендації не лікувати, а присипляти вихованців, що заразилися, у зв`язку з підвищеною небезпекою для інших тварин.